А в цьому році вони виростили ще й гортензії!

Моїй подрузі якось подарували букет гортензій, а доглядати вона за ними не знала, як. Та й хто б пояснив? Подарували — і пішли. От вона поставила їх у вазу, як звичайні квіти, води плеснула трохи і все. А на другий день дивлюся: квіти вже понурили голівки, листочки жовтіють. "Що ж це таке? — каже подруга. — Такі гарні були, а тепер наче на мене образились".

Я їй тоді кажу: "Гортензії — це тобі не ромашки. З ними треба як з малим дитям: води міняти, стебла підрізати, а ще краще — в гарячу воду їх спершу поставити. І не просто підрізати, а так, щоб знизу розщепити стебло. І вазу вибирай таку, щоб вони там вільно стояли. А воду — тільки прохолодну, з добавкою лимонного соку чи оцту".

Вона тільки очима кліпає: "Та ти, Марійко, цілу науку тут мені розказуєш!" А я їй: "То ж воно так і є. Гортензія — квітка горда, до себе уваги потребує. Інакше образиться і все, наче й не було того букета".

А тепер поглянь, як суспільство впливає на наші звички. Раніше хто там знав, як за квітами доглядати? Подарували — поставив у воду, а там як буде. А тепер глянь у соцмережі: кожен другий блогер розказує, як врятувати букет, чим підживити воду, як зробити, щоб квіти стояли довше. Подруга моя після того випадку вже сама відео дивилась, як доглядати за гортензіями, і навіть почала купувати спеціальний засіб для квітів.

Ото й думаю: якби їй тоді ніхто не пояснив, гортензії б пропали за день, а вона б, може, назавжди вирішила, що вони "якісь не такі". А так тепер і сама доглядає, і іншим розказує. Каже: "Від квітів тільки треба трішки любові й знань, і вони тобі віддячать красою". А я тільки сміюся: "Ото бачиш, а спершу хотіла викинути!". 😊