Вы не зашли.
Тато після інсульту вже ходить сам, але з повсякденними речами поки справляється дуже погано. Мама спочатку взяла все на себе, а тепер сама почала скаржитися на спину і постійно не висипається. Я приїжджаю після роботи, але виходить буквально на пару годин, і цього очевидно недостатньо. Тато ще й страшенно впертий: каже, що йому не потрібен «ніякий будинок для старих», хоча самому йому реально важко. Де у Львові можна організувати нормальний догляд за людиною після інсульту без лікарняної атмосфери?
Неактивен
Упертість після інсульту це класика, бо чоловікам найважче визнати власну безпорадність перед рідними. Маму рятуйте негайно, бо вона просто зірве спину і зляже поруч, а вмовити тата можна під приводом тимчасової реабілітації: мовляв, це не назавжди, а суто розробити руку й ногу зі спеціалістами. Ми свого часу саме так оформили дідуся в дім престарілих Львів на пару місяців, подавши це як звичайний заміський оздоровчий комплекс із процедурами, а не заклад постійного проживання. Там з ним щодня займалися розробкою рухів, мама нарешті відіспалася вдома, а в нього самого зникла ця колюча образа, бо навколо були такі ж чоловіки після хвороб, а не втомлена родина.
Неактивен