Мій батько в 90-х тримав невеликий кіоск. І поруч стояв ігровий автомат — із важелем, дзвінками та вишеньками. Пам'ятаю, як пахло той кіоск: тютюном, гумкою, чимось солодким. Коли я вперше відкрив Hot Fruits, я відчув той самий запах. Ні, фізично, звісно, ні. Але десь у голові клацнуло. Ті самі фрукти. Той самий ритм. Тільки тепер у телефоні. Я іноді граю і думаю про батька. Він би оцінив. Казав: «Головне — вчасно зупинитися». Я його пораду запам'ятав. А про гру, яка викликала ці спогади, написав ось тут: https://hot-fruits.org/ . Може, у тебе теж щось подібне відгукнеться.