Я спостерігав одного разу, як новачок виїжджав із парковки й довго не міг вирулити, бо боявся зачепити авто поруч. Інструктор стояв поруч і спокійно підказував жестами, і ця підтримка реально допомогла учню розслабитися. Було видно, що варто трохи впевненості — і все почало виходити значно краще. Навіть збоку відчувалося, що людина просто хвилюється, але потроху знаходить свій ритм.

Anna Lipova :

Пам’ятаю свій перший виїзд з інструктором — ноги тремтіли так, що ледве зчеплення ловив. Найгірше було, коли під’їжджав до перехрестя й випадково замість першої включив задню… Добре, що інструктор спокійно відреагував, але я тоді думав, що провалюся крізь сидіння. Цікаво, що в інших траплялося під час першої поїздки? Бо інколи здається, що тільки в мене стільки фейлів було.

О, знайома історія! У мене перші виїзди теж були з купою нервів, постійно щось плутав, боявся заглухнути на світлофорі, руки мокрі, голова взагалі не варила. А вже коли почав їздити сам, зрозумів, що стрес і помилки це ще пів біди, гірше, коли техніка підводить. У мене з часом зникла тяга, з’явився свист, і авто стало вести себе дивно. Думав, що то я після навчання так їжджу, а виявилося проблема в турбіні. У підсумку виручила заміна картриджа турбіни. Звернувся сюди https://centr-turbin.com/ua/zamena-kartridzhey  і реально залишився дуже задоволений результатом. Машина поїхала рівно, без ривків, реакція на газ стала нормальною, і керувати стало набагато спокійніше. Тож фейли на початку це нормально, у всіх так було. Головне, щоб і водій, і авто з часом прийшли в себе. Якщо ж відчуваєте, що проблема не тільки в досвіді, а й у машині краще перевірити й не тягнути.