Проблема утворення накипу на нагрівальних елементах водонагрівачів давно знайома багатьом власникам побутової техніки. Особливо часто вона виникає, коли нагрівальний елемент працює у воді з високим вмістом солей кальцію та магнію, і при цьому ТЕН частково покритий водою або не має повного контакту з водою. В таких умовах відбувається прискорене осадження мінералів, які містяться у воді. Коли вода нагрівається, ці мінерали змінюють свій розчинний стан, випадаючи у вигляді твердого осаду саме на поверхні ТЕНу. Саме тому часто можна помітити, що на мокрому нагрівальному елементі утворюється накип швидше, ніж на сухому.

Особливо цікаво, що накип з’являється не рівномірно. Місця, де ТЕН торкається води найбільш активно, піддаються інтенсивнішому нагріванню та осадженню солей. Я помітив, що в старих бойлерах, де вода досить жорстка, накип може накопичуватися буквально за кілька місяців. Це не лише зменшує ефективність нагріву, а й підвищує витрати електроенергії, адже теплообмін порушується, і ТЕН змушений працювати довше, щоб досягти потрібної температури.

Ще одним фактором є те, що на мокрому ТЕНі створюються маленькі бульбашки пари, які прискорюють осадження солей на поверхні: https://gazeta.ua/articles/house/_akij- … ni/1165938. Я завжди намагаюся перевіряти стан нагрівального елемента і очищати його від накипу хоча б раз на рік, адже це продовжує термін служби бойлера та зберігає його продуктивність. Іноді використовую спеціальні розчини для видалення накипу, які безпечно розчиняють солі, не пошкоджуючи метал.

Таким чином, поява накипу на мокрому ТЕНі — це природний фізико-хімічний процес, який залежить від жорсткості води, температури нагріву та контакту ТЕНу з водою. Особисто я переконався, що регулярне очищення і контроль за станом нагрівального елемента значно знижує ризик передчасного утворення накипу і зберігає ефективність нагрівання.